Досвід особистості як основа формування національної самосвідомості здобувачів в умовах війни

Анотація

У статті розглядається роль досвіду особистості як важливої основи формування національної самосвідомості здобувачів освіти в умовах війни. Наголошено, що глибоке самоусвідомлення власної ідентичності передбачає вільний вибір свого місця в етнонаціональному світі на основі рефлексії, а не під впливом емоцій. Наведено основні педагогічні засади формування національної самосвідомості здобувачів, зокрема, врахування психологічних основ процесу формування, виявлення толерантності та плюралізму щодо різних думок і позицій, усвідомлення витоків негативних явищ і у виховній діяльності запобігання їхній появі. Розглянуто провідні філософські теорії, пов’язані з досвідом людини і його впливом на творення відносин зі Світом. Можливість сполучення різноманітних досвідів інакше в онтологічних вимірах часу, простору і соціуму дозволяє досягнути цілісності існування людини. Звернено увагу на те, що переживання нових досвідів та інтеграція в нові культурні горизонти сприяють розумінню, тому особа має бути відкритою до нових досвідів, що полегшує розуміння важливої інформації. Показано, що війна дала поштовх появі нових видів досвідів, з якими людині потрібно вчитися працювати. Основними засадами роботи педагогів з отриманим в умовах війни досвідом здобувачів є: дотримання ненав’язливості та добровільності участі в здобутті досвіду; сприяння підвищенню активності у пошуку необхідних знань; урахування власного горизонту досвіду та горизонту іншого; сприяння інклюзивному перетворенню досвідів інших; створення умов для отримання нових досвідів; мотивування до пошуку причин розбіжності поглядів і переосмислення ситуації. Наведені результати дослідження роботи педагогів із досвідом здобувачів закладів професійної освіти в умовах війни, виокремлено особливості роботи з досвідом внутрішньо переміщених осіб. Висвітлено досвід роботи освітнього закладу з формування національної самосвідомості здобувачів освіти в умовах війни.