Формування лексикографічної компетентності майбутніх аграрників на заняттях із ділової української мови: прикладний аспект

Анотація

Стаття присвячена актуальній проблемі формування лексикографічної компетентності майбутніх фахівців аграрної сфери української економіки під час вивчення дисципліни «Ділова українська мова». Спираючись на дослідження з мовознавства та лінгводидактики, автор звертає увагу на дефініції таких понять, як «лексикографічна компетентність», «напрями сучасної лексикографії», а також характеризує основні тенденції сучасного словникарства, зумовлені розвитком нових інформаційних технологій. Зазначено, що провідним засобом формування систематизованих лексикографічних знань і відповідних умінь і навичок здобувачів є галузеві та міжгалузеві термінологічні словники для агрономів та агроінженерів. Наведено приклади словників, авторами яких є мовознавці та провідні фахівці.

Зміст статті підпорядкований поставленій меті дослідження — описати методику формування лексикографічної компетентності майбутніх бакалаврів-аграрників — і відповідним до неї завданням, які полягають у визначенні орієнтовного обсягу теоретичних знань з лексикографії, окресленні оптимальних традиційних та інноваційних методів аудиторної і самостійної роботи зі словниками. У рамках навчальних модулів із курсу ділової української мови запропоновано перелік тем, що передбачають вивчення лексикографічного матеріалу. Керуючись принципами наступності і перспективності, автор радить спиратися на раніше здобуті першокурсниками знання про словники, відповідні уміння і навички роботи з лексикографічними джерелами, а також використовувати міжпредметні зв’язки.

Наголошено на поєднанні традиційних та інноваційних методів і прийомів навчання, контролю та самоконтролю сформованості у здобувачів лексикографічних умінь і навичок. Наведено приклади завдань, які ілюструють диференційований підхід до здобувачів, а також є ефективними у навчальному процесі. Представлені результати проведеного моніторингу констатують позитивну динаміку формування лексикографічної компетентності після впровадження авторської методики. У статті окреслено перспективи дослідження проблеми.